Багато хто помилково називають аустенітні нержавіючі сталі «немагнітними». За певних умов магнітна проникність таких сталей близька до значень магнітної проникності вакууму. Але заява про повну відсутність магнітної проникності у кріпильних виробів з аустенітних сплавів не відповідає дійсності.

Згідно з сучасними стандартами, у аустенітних сталей може бути помітна магнітна проникність. Характеристики кріпильних виробів з корозійностійких сталей аустенітних марок А2 і А4 регулюються ISO 3506-2014, який вказує:

«Кріпильні вироби з аустенітних нержавіючих сталей за нормальних умов немагнітні; проте після холодного деформування можуть набувати магнітні властивості».

Отже, вихідні матеріали з аустенітних сталей не демонструють значної магнітної проникності. Але технологічні процеси виробництва кріпильних виробів, що включають механічну обробку заготовок методом холодного деформування (наприклад, накочування різьблення та штампування головок для болтів і гвинтів, а також аналогічні операції для гайок) можуть змінити цю ситуацію. В результаті обробки та інтенсивних деформацій в аустенітній матриці формуються феромагнітні фази – високодисперсні кристали мартенситу.

Таким чином, спочатку «немагнітні» стали марок А2 і А4 у вигляді готових кріпильних виробів набувають помітних магнітних властивостей.

Спиратися на магнітні властивості виробу щодо марки сталі, розглядаючи їх як непрямий показник сплаву, непрофесійно і може ввести в оману.

Нарешті, слід врахувати, що єдиним надійним індикатором якості кріпильних виробів із корозійностійких сталей є аналіз їхнього хімічного складу. Так, наприклад, виробник може регулювати кількість у складі молібдену для підвищення міцності болтів або гвинтів з нержавіючої сталі.